Де шепче колосся, всміхаються квіти,
Де край незрівнянний озер і лісів,
Моє там Полісся, зміцніле й розквітле
Живе у зеленій одвічній красі.
Тут виросли шахти, міста і заводи,
Шумить пшеницями замріяний лан.
Збудовано школи, оруслено води,
Оновлена стала земля волинян.
І люди щасливі, піснями багаті.
Та як не радіти - розквітла земля.
Волинський народ, працьовитий, завзятий,
Піснями Полісся своє прославля.
Де шепче колосся, всміхаються квіти,
Де край незрівнянний озер і лісів,
Моє там Полісся, зміцніле й розквітле
Живе у зеленій одвічній красі.
Кирильчук Євгенія, 6-А клас, 13 років
Подписаться на:
Комментарии к сообщению (Atom)
2 комментария:
Женю! Який чудовий вірш!!! Так і чуєш, як "шепче колосся", бачиш, як "всміхаються квіти".
Дякуємо тобі! Успіхів!
Координатори проекту "Моя Україна"
Смілянський природничо-математичний ліцей Черкаської області.
Дуже сподобався проект!!! Талановиті діти мають шанс розкрити свої здібності!Успіхів і натхнення!
Отправить комментарий